Перейти до основного вмісту

Кісткова пластика

Кісткова пластика

Кісткова пластика (аугментація) — це хірургічна процедура, спрямована на відновлення об’єму, висоти або ширини щелепної кістки. Вона передбачає заповнення дефекту кістки спеціальним замінником, який слугує каркасом для формування нової власної кісткової тканини пацієнта.

Дефіцит кістки для імплантації: Це найчастіша причина. Після видалення зуба кістка в цій ділянці починає атрофуватися (зменшуватися в розмірі) через відсутність навантаження. Якщо об’єму кістки недостатньо для надійної фіксації імплантату, необхідна кісткова пластика.

Покроковий опис хірургічного процесу проведення кісткової пластики

Процедура починається з ретельного очищення ділянки операції та глибокої місцевої анестезії. Хірургу необхідно створити доступ до кісткового дефекту. Робляться невеликі надрізи ясен і формується «лоскут», який відсувається, щоб оголити кісткову порожнину. У деяких випадках (наприклад, після видалення кісти) цей дефект уже оголений, але потребує додаткової підготовки.

Заповнення кісткового дефекту. Коли дефект оголений і очищений, хірург приступає до заповнення порожнини кістковим замінником. Для цього можуть використовуватися різні види матеріалів (ксенографт, синтетичні матеріали або власна кістка пацієнта). Кістковий матеріал (часто у вигляді гранул, змочених кров'ю пацієнта або фізіологічним розчином) акуратно вноситься в порожнину дефекту. Матеріал повинен бути рівномірно розподілений та ущільнений, щоб створити стабільну основу для майбутньої кістки.

Кісткова пластика

Ушивання та стабілізація згустку Після того, як кістковий замінник заповнив дефект, хірургу необхідно ізолювати місце операції та стабілізувати кров'яний згусток, який є основою для нової кістки. Для цього відведений лоскут ясен повертається на місце. Шви утримують краї рани та допомагають стабілізувати кров'яний згусток. Часто, для кращого результату та запобігання вростанню ясен у кістковий дефект, на кістковий замінник перед ушиванням накладається спеціальна мембрана (бар’єрна мембрана), яка також фіксується швами.

Реабілітація та одужання

Перші 2-3 дні: Пацієнт відчуває набряк та незначний біль. Можлива поява гематоми. Призначаються знеболювальні, протинабрякові та антибактеріальні препарати.

Гігієна та обмеження: У перші дні необхідно уникати фізичних навантажень, теплових процедур (лазні, сауни) на протязі місяця. Гігієна ротової порожнини має бути дуже обережною.

Зняття швів: Шви зазвичай знімають через 10-14 днів.

Процес приживлення: Після операції починається процес остеоінтеграції — заміщення кісткового графта власною кісткою. Цей процес триває від 4 до 9 місяців. У цей період пацієнту необхідно проходити контрольні огляди та робити рентген-знімки.

Встановлення імплантатів: Після повного приживлення кістки (коли вона стає щільною та міцною) можна приступати до встановлення зубних імплантатів.