Синус-ліфтинг — це стоматологічна хірургічна процедура, яка виконується на верхній щелепі для збільшення об'єму кісткової тканини в ділянці гайморових пазух (синусів). Ця операція є необхідною перед встановленням зубних імплантатів, якщо наявна кістка занадто тонка або низька.
Коли людина втрачає бічні зуби на верхній щелепі, кісткова тканина в цьому місці починає атрофуватися через відсутність жувального навантаження. Окрім того, гайморові пазухи можуть бути розташовані занадто низько, а товщина кістки між пазухою та альвеолярним гребенем стає недостатньою (менше 5-6 мм) для надійної фіксації імплантату. Синус-ліфтинг вирішує цю проблему, створюючи надійну «подушку» з нової кістки, яка надійно утримуватиме імплантат, запобігаючи його проваленню в гайморову пазуху.
Покроковий опис операції синус-ліфтингу
Консультація та діагностика Стоматолог-хірург проводить детальний огляд ротової порожнини, оцінює стан ясен, сусідніх зубів та загальний стан здоров'я пацієнта. Важливо виявити будь-які протипоказання (запалення пазух, системні захворювання тощо).
3D-діагностика Ключовий момент. Пацієнту роблять конусно-променеву комп'ютерну томографію (КПКТ). Цей 3D-знімок дозволяє лікарю точно оцінити висоту та ширину наявної кістки, анатомію гайморової пазухи, стан її слизової оболонки (Шнайдерової мембрани) та виключити наявність патологій (наприклад, кіст або запалення), які можуть бути протипоказанням.
Складання плану лікування: На основі діагностики лікар визначає необхідний тип синус-ліфтингу (відкритий чи закритий) та складає детальний план, включаючи етапи та вартість. Перед операцією необхідно пролікувати всі каріозні зуби та провести професійну гігієну, щоб мінімізувати кількість бактерій у роті. Якщо на КПКТ виявлено проблеми з пазухами, може знадобитися додаткова консультація та лікування у ЛОР-лікаря.
Хірургічне втручання (сама операція)
Анестезія: Операція проводиться під ефективною місцевою анестезією. Пацієнт не відчуває болю, лише дотики та вібрацію. У складних випадках або за бажанням пацієнта можливе використання седації (медикаментозного сну).
Створення хірургічного доступу: Хірург робить акуратний розріз ясен у ділянці, де планується нарощування кістки. Потім м'які тканини (ясенний лоскут) відшаровуються, щоб оголити поверхню кістки.
Створення кісткового «вікна»: У кістковій стінці щелепи, яка межує з гайморовою пазухою, створюється невелике хірургічне «вікно». У сучасній стоматології для цього часто використовують ультразвуковий прилад (п'єзотом), який працює дуже м'яко та мінімізує ризик пошкодження мембрани.
Підняття Шнайдерової мембрани: Через створене вікно спеціальними інструментами (мікро-кюретами або елеваторами) лікар дуже обережно відшаровується та піднімає Шнайдерову мембрану (тонка слизова оболонка, що вистилає пазуху) від кісткового дна. Це створює простір (кишеню) між дном і мембраною.
Введення кісткового графта: В утворений простір щільно закладається кістково-пластичний матеріал (кістковий графт), змішаний з кров'ю. Цей матеріал слугує каркасом для проростання власної кісткової тканини.
Встановлення захисної мембрани: «Вікно» закривається спеціальною захисною бар'єрною мембраною, яка запобігає проростанню м'яких тканин ясен у ділянку графта.
Ушивання рани: Ясенний клапоть повертається на місце та акуратно ушивається стерильними нитками. Рана повністю закривається.
Реабідітація та одужання
Перші 2-3 дні: Пацієнт відчуває набряк та незначний біль. Можлива поява гематоми та незначна кровотеча з носа. Призначаються знеболювальні, протинабрякові та антибактеріальні препарати.
Гігієна та обмеження: У перші дні необхідно уникати фізичних навантажень, теплових процедур (лазні, сауни), польотів, пірнання та будь-яких дій, що створюють тиск у носових пазухах (сильне сякання). Гігієна ротової порожнини має бути дуже обережною.
Зняття швів: Шви зазвичай знімають через 10-14 днів.
Процес приживлення: Після операції починається процес остеоінтеграції — заміщення кісткового графта власною кісткою. Цей процес триває від 4 до 9 місяців. У цей період пацієнту необхідно проходити контрольні огляди та робити рентген-знімки.
Встановлення імплантатів: Після повного приживлення кістки (коли вона стає щільною та міцною) можна приступати до встановлення зубних імплантатів.