Зуби мудрості (вісімки, треті моляри) - останні чотири зуба в кожному кутку щелепи (верхній і нижній, лівий і правий). Вони прорізуються останніми, зазвичай у віці від 17 до 25 років. зуби мудрості з’являються, коли більшість інших постійних зубів вже повністю виросли. Назва "зуби мудрості" походить від віку, в якому вони прорізуються. Це вважається часом набуття людиною життєвої мудрості. У деяких культурах їх називають "молярами мудрості".
Часто зуби мудрості створюють проблеми, такі як:
- Біль: Під час прорізування вони можуть тиснути на інші зуби, викликаючи біль і дискомфорт.
- Набряк: Ясна навколо зуба можуть набрякати і запалюватися.
- Карієс: Зуби мудрості важко чистити, що робить їх більш схильними до карієсу.
- Перикороніт: Запалення ясен навколо зуба мудрості, що частково прорізався.
- Зміщення: Вони можуть спричинити зміщення інших зубів, порушуючи прикус.
- Кіста: У деяких випадках навколо зуба може утворитися кіста.
- Видалення: У багатьох випадках зуби мудрості видаляють. Це робиться для того, щоб запобігти виникненню проблем або вирішити вже існуючі.
Важливо: Якщо ви відчуваєте біль або дискомфорт у ділянці зубів мудрості, зверніться до стоматолога. Він проведе огляд і порекомендує найкращий план лікування. На цій картинці ви бачите стоматолога, який оглядає пацієнта.
Діагностика та планування
Все починається з детального вивчення знімка. Хірург оцінює положення коренів відносно нервів та сусідніх зубів
Перший клінічний крок — це забезпечення повного комфорту пацієнта. Проводиться глибока місцева анестезія (або седація), щоб повністю «вимкнути» больову чутливість у зоні операції.
Вводить місцевий анестетик у ясна нижньої щелепи за допомогою карпульного шприца. Це початкова точка будь-якої хірургії.
Створення доступу. Коли анестезія подіяла, хірургу потрібно дістатися до зуба, який схований під яснами та кісткою. Для цього робиться невеликий надріз ясен і формується так званий «лоскут», який відсувається, оголюючи кісткову тканину. Часто, як у випадку з горизонтальним положенням, зуб повністю занурений у кістку. Хірург використовує спеціальний бор, щоб обережно видалити невелику ділянку кістки, яка блокує доступ до коронки зуба.
Сегментація та люксація (розхитування). Це критичний момент. Намагатися видалити горизонтальний зуб цілим неможливо — це призведе до травми кістки та сусіднього зуба.
Тому хірург проводить сегментацію: розпилює зуб на кілька частин (наприклад, відокремлює коронку від коренів).
Після цього, використовуючи спеціальні інструменти — елеватори (люксатори), хірург акуратно розхитує і виймає кожен сегмент окремо. Це дозволяє мінімізувати тиск на навколишню кістку.
Ушивання та стабілізація згустку. Після того, як усі фрагменти зуба видалені, хірург ретельно очищає лунку. Потім відведений лоскут ясен повертається на місце. Щоб забезпечити швидке та правильне загоєння, накладаються хірургічні шви (вони можуть бути саморозсмоктуваними або потребуватимуть зняття за тиждень). Шви утримують краї рани та допомагають стабілізувати кров'яний згусток, який є основою для нової кістки.